24 лютого 2022 року торкнулося нас усіх — і тих, для кого війна почалася у 2014-му, і тих, хто відчув її на собі на вісім років пізніше. Широкомасштабне вторгнення об'єднало нас у розумінні того, як важливо захищати свій дім і триматися разом. У цей день ми, зокрема, згадуємо, як відновили роботу КМЦ після звільнення Київщини: вже у травні півтора десятка студорганізацій влаштували великий благодійний фестиваль, і відтоді ми всі разом, на кожному заході, не припиняли збирати пожертви на ЗСУ. Наші підвали-укриття стали найбільш залюдненим місцем у всій будівлі. У КМЦ читали лекції й грали вистави при світлі ліхтариків. Але все це — лише дрібні незручності, адже головне — у нас є спільнота, яка підтримує у творчості та в радості, і в скорботі за нашими загиблими товаришами та друзями. У цій спільноті ми віднайшли в собі стійкість і волю до життя, які допомагають триматися разом. Дякуємо безмежно чоловікам і жінкам, які, залишивши свій дім, захищають на фронті кожного з нас і цей наш могилянський дім. І вклоняємося тим, хто віддали свої життя за нашу країну і її свободу. Пам'ятаймо, що наша сила — в єдності. Слава Україні!