Ще кілька ідей по мотивах нашої роботи над експортною стратегією України. 1. Візія України має передбачати повернення показнику експорту 60% до ВВП з чинних 25%. 2. Потрібно радикальне розширення географії експорту, а не концентрація на ТОП-10 ринках. Більш того, потрібна активізація торгових місій в векторі пошуку експортних можливостей і просування України. 3. Критично важливо перейти до логіки вклбченості України до глобальних мереж створення вартості. Причому не в форматі відкриття українськими підприємцями заводів за межами України. І точно не в логіці постачання руди чи іншої сировини (в тему рідкоземельних металів). Основна вартість має створюватися в Україні. Розвиток кластерів має бути і пріоритеті. 4. Це передбачає залучення технологій, інвестицій і збільшення людського капіталу. 5. Отже експорт — це про адаптивність, швидкість, інновативність як конкурентні позиції України. 6. Залученість і співдія: формування експортної стратегії потребує узгодження позицій Уряду, бізнесу, експертів і розуміння вигод співпраці для залучення міжнародних партнерів. На графіку ілюстрація нашого відставання від регіональних конкурентів. Отже лише проривна стратегія, а не «ще 1000 компаній в додаток до 21000» чи «зростання на 5%». Нам потрібно шукати способи збільшення експорту в 5 разів в наступні 10 років.