Трамп назвав Зеленського «диктатором» і мій інженерно-юридичний перфекціонізм негайно зажадав визначення поняття «Диктатура» і чи відповідає звинувачення визначенню. І ось що маємо (з моїми коментами у дужках): «Диктатурі притаманні: відсутність поділу влади («монобільшість» – КК), її повна концентрація у руках однієї, кількох чи групи осіб («4-5 менеджерів» – КК); «..обмеження демократичних прав і свобод людини й суспільства» (воєнний стан, заборона виїзду з країни за статевою ознакою - КК); «придушення функціонуючих на демократичних і юридичних засадах політичних і соціальних груп й асоціацій, будь-яких форм громадянської непокори» (переслідування незгодних, журналістів, репресії, заборона масових зібрань – КК); «…законодавче закріплення правової основи нового соціального порядку, покликаного насамперед забезпечувати інтереси правлячих сил» («Дія», Дія-Сіті, «вовина тисяча», податковий терор, ручне керування судовою та правоохоронною системами, тощо) «Політичні рішення в умовах Д., базовані переважно на ідеології месіанства, мають агресивний, імпульсивний, часто невиправдано жорстокий характер» (Антоненко, Кузьменко, Дугарь, Червінський, ген. Галушкін, ген. Горбенко, п-к Лапін, Порошенко, список довгий - КК); «…методи політичного і соціального контролю ґрунтуються на силі страху, жорсткій дисципліні, насильстві, спотворенні суспільної та індивідуальної свідомості» (єдиний телемарафон, активне застосування ТГ-каналів як інструменту впливу - КК). Добавте сюди повну глухоту зе-влади до голосу суспільства та його вимог – і ось вам картина маслом. Але також «В окремих випадках Д. може бути соціально позитивним явищем, зокрема коли вона встановлена з метою збереження законності й забезпечення громадського порядку; виходу з політичних і соціально-економічних криз; для боротьби із зовнішньою агресією; припинення громадянської війни та досягнення національного або міжнародного примирення.» Особисто мене вкрай тривожить проросійський вектор заяв містера Трампа, але за суто формальними ознаками те, що відбувається у сучасній Україні - дійсно підпадає під визначення «диктатури». Чи це справжня диктатура в Україні, як у білорусі чи за порєбріком? Ні. Інакше я б зараз тихо лежав у Таращанському лісі або розказував про кібербезпеку співкамерникам у діда Лук’яна. Чи може українська напів-диктатура стати справжньою, злою? Може. Чи допустить її виникнення мудрий нарід? Не знаю. Частина суспільства чомусь припускає диктатуру як засіб захисту від зовнішньої агресії. А вчорашня сумна річниця вбивств Героїв Небесної сотні взагалі пройшла майже непоміченою. І ті, хто зараз при владі – були по ту сторону барикад. Якось за усією цією світовою психопатією забувається за що і заради чого триває війна: за свободу перш за все. А диктатура і свобода – речі не сумісні. Про це хтів нагадати. Те. P.S.: Зрозуміло, що визначень «що таке диктатура» існує багато, але у кожному з них ми побачимо схожості із сучасною Україною.