"Якби кинули в якусь незнайому роту, то там би якісь гендерні стереотипи почали б грати. Можливо, було б набагато складніше. А тут вони вже знали, що я за свої вчинки відповідаю, на мене можна покластися. Людське життя — для мене це найвища відповідальність" Харків’янка Юлія у цивільному житті — громадська діячка. Після загибелі двоюрідного брата долучилася до війська медикинею, командувала ротою на бойових позиціях. Нині служить у 111 бригаді ТрО на Донеччині. Чому жінка переконана, що тільки українці можуть і мають закінчити війну, а також про складнощі керівної посади та про те, що засмучує і надихає. https://youtu.be/VGYdcnCFEjk?si=LYZGKdVRjDrW2ru1