Наші стосунки з 5 ОШБр почалася ще тоді, коли вони були 5 ОШП. Та ні, не можна сказати, що ми любимо якусь бригаду чи підрозділ більше за інші, але Оксанкин же Юра накидав росіянам з гранатомета Мк19 під Торецьком саме в складі п‘ятірочки. Не те, щоб вони рідніші за інших, але емоційно дуже близькі. Йшли роки (роки!), мінялись обличчя, напрямки, але чомусь відтоді зустріч з випадковими бійцями і діалог: - Ви звідки? - З 5 штурмової. - завжди викликає у мене теплу усмішку. Та й вони якось до нас тепер на ремонти просяться. Чекають в черзі на заїзд, потім нетерпляче обривають телефон: ну, шо там? Вже? А коли? А тепер? А щаз? Може вже? Це вже 5-те авто для п‘ятірки, яке ми із Вами відремонтували в рамках проєкту реабіліТАЧКИ. Машина приїхала на велике ТО, а саме на заміну ланцюгів, а зрештою зробили і електрику, і навісне, і підвіску. До речі, тут все було по класікє: - А довго ланцюги мінятимете? - Прогнозів не даємо. Раптом що ще вилізе. - Ну за день впораєтесь? Дуже машина треба. - Прогнозів не даємо! Так і вийшло. Після діагностики «звичайна» заміна ланцюгів перетворилася на кілька днів ремонту всього, до чого дотягувалися руки. Розвалити шків привідного реміня (відео прикріплю) - це прям я таке вперше бачив. Загалом же це вже 27-ма відпрацьована Вами машина в реабіліТАЧКах. 28-ма, до речі, з легендарної 72-ки вже на виході. Дякую Вам, шановні. Як би там не було, ми продовжуємо насичувати війська справною автотехнікою. Майте тихий вечір.