Сьогодні подорож фахівців КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» пролягає стежками традиційної культури Зачепилівської громади Берестинського району. Щиро дякуємо за чудову і злагоджену роботу, сприяння в організації проведення експедиції директорці Зачепилівського базового будинку культури Олені Михайлівні Духовій. Щиро дякуємо нашим співрозмовникам за цікаві розповіді: бібліографу з краєзнавства Зачепилівської публічної бібліотеки Наталії Іванівні Халаїм, настоятелю Свято-Архангельсько Михайлівського храму протоєрею Ігорю Володимировичу Сизоненку, Івану Федоровичу Башкатову, 1960 р.н., Деякі спогади від наших інформантів: * «Поселення у нас давнє. Навколо села, яким у 2025 році буде 280; 275 років від дня заснування і вони мають дуже давню історію. Експонати нам приносять місцеві жителі. Ляльки із трави, із села Сколонівка. Ляльки-мотанки Ольги Кайгородцевої, і неї ще бабуся займалася мотанками. Вона навчилася від своєї бабулічки, мама її також робила і зараз вона цьому навчає дітей. Вона ще й травниця і в мотанки вони кладуть траву». (Запис 02.12.2024 р. у сел. Зачепилівка від Халаїм Наталії Іванівни, 1956 р.н., народилася в Казахстані з 1965 р. проживала в Дніпропетровській області з 1976 р. проживає в Зачепилівці). * «В селі всі держали гусей. До місяці гусенята були вдома, а тоді відправляли на воду. І більше до октября місяця ми їх не відєлі, вони всі находилися на рєчкє. Вони самі там паслися. А вже перед льдом, організовували це діло, на уровнє семейних связєй, там тьотки, дядьки, кум, брат, сват.. (збиралися, щоб виганяти гусей із води і гнати додому – Н.О.) і вони (гуси – Н.О.) практично дикі були. Було таке шо мати йде попереду з зерном, прикармлює їх, а ми підганяємо. Дойшли додому, хоп, і опять на воду полетіли. Взнавали своїх гусей по гусаках, по гусиням, по їх масті, а тоді начіналась бойня. Оставляли гусей на розплід старих, із молодих якихось. Приходили тьотки, родня, человєк до п’ятнадцяти, щіпали цих гусей і соотвєтствєнно все кончалось делікатесом (застіллям після того як пощипали гусей – Н.О.). Делікатес – це приготовлєніє пєчєні і пупков. Тушки гусей оброблялися, чістилися, доводилися до ума, як правило це дєлалося в п’ятницю, суботу, щоб потом одвезти на базар. Мені бабушка розказувала, шо з свиньми була та ж картіна». (Вечерю носили на Різдво? – Н.О.) «Носили куму (хрещеному – Н.О.) і в школі получали страшне, под угрозой виключення з школи. Кутю носили, було мене років сім – вісім. Школа присікала. Не дай бог було в церкву з’явиться, це була вища мєра наказанія». (Запис 02.12.2024 р. с. Орчик від Башкатова Івана Федоровича, 1960 р.н.). * Матеріали зібрані фахівцем відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» Наталією Олійник у межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024 – 2028 роки. * Публікацію підготувала Наталія Олійник, провідна методистка відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва». #оомцкм #культурахарківщини #культураслобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #лабораторіядослідженнянкс