Легенди Зміївщини   Михайло Саяний, директор Зміївського краєзнавчого музею, відомий дослідник Зміївщини й автор численних краєзнавчих студій, зокрема й фундаментальної книги «Зміївщина — Слобожанщини перлина» (2009), зробив подарунок усім шанувальникам минувщини Слобідського краю — видав книгу «Зміївщина в легендах та нарисах», яка хоч і датована 2024-м, вийшла на початку 2025 року в Харкові. Досвідчені польовики-фольклористи знають, що в експедиціях почути від когось повноцінну легенду вдається нечасто. Найбільше топонімічних легенд, однак вони зазвичай розповідаються дуже коротко і не містять красивих діалогів. А ті легенди, які друкуються в науково-популярних книжках, завжди літературно оброблені. Фольклорист, коли читає легенду в книзі, одразу дивиться на джерело — звідки вона. М. Саяний у новій книзі, друкуючи легенду, час від часу посилається на свою книгу 2009 року. Наприклад, легенда про озеро Лиман має посилання на працю «Зміївщина — Слобожанщини перлина», однак там джерело відсутнє. Тим не менше це класична легенда, хоч і літературно оброблена, і пересічному читачеві її цікаво читати. «Жили на світі два брати, одного з яких звали Лиман. І обидва вони закохались у красуню-степовичку Чайку. Але їй подобалися обидва брати, стрункі, синьоокі красені, і вона не могла віддати перевагу жодному з них. Але старший брат, щоб позбутися конкурента на руку дівчини, підступно топить брата Лимана у голубих водах. Лише після загибелі хлопця Чайка зрозуміла, що вона кохала саме того, кого втратила. Не витримавши втрати коханого, дівчина перетворилася на чайку, щоб постійно літати над озером, яке забрало її милого. Але, літаючи пташкою, вона не могла поєднатися з своїм Лиманом, і тоді Чайка перетворилася сама на тихе озеро, що кожен день хвилюється серед очеретів, намагаючись знайти коханого. Лише через десять років руки їх поєднуються, і наступні 10 років вони милуються один одним. І так буде завжди, і так буде вічно...». Ця етіологічна легенда розповідає про походження гідронімів «Лиман» і «Чайка» — назв озер біля села Лиман. І поетично трактує природне явище: 10 років рівень води в озері Лиман підвищується, а потім 10 зменшується. Коли вода в Лимані підвищується, вона зʼєднується двома протоками з озером Чайкою — наче закохані протягують одне одному руки. Книгу М. Саяного із задоволенням прочитають всі, хто цікавиться минулим Слобожанщини. Крім легенд, там є чимало переказів і просто нарисів про плідні краєзнавчі пошуки автора. Михайло Красіков, провідний методист ООМЦКМ #оомцкм #культурахарківщини #культураслобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #легендизміївщини #михайлосаяний