19 квітня 2018 року, майже після п’яти місяців на “Ізоляції”, Марину Юрчак перевели до СІЗО Донецька. Таким чином, лише після п’яти місяців утримання система “офіційно” визнала, що жінка затримана. У грудні 2019-го відбувся останній перед повномасштабним вторгнення обмін цивільними. Марина дуже сподівалась, що також потрапить додому, але замість омріяної свободи — 15 років увʼязнення, робота за копійки у швейному цеху Сніжнянської колонії і важка фізична праця. В колонії Марину Юрчак утримували разом із вбивцями, її переконували взяти російський паспорт, але вона щоразу відмовлялась. Вважала, що погодитися на папірець із триколором — рівносильно визнанню своєї вини. Це друга частина інтервʼю з колишньою цивільною полоненою. Більше читайте на сайті МІПЛ ➡️ https://mipl.org.ua/maryna-yurchak-za-dopysy-v-tvitteri-ya-vidsydila-yak-za-vbyvstvo/