*Микола Калашник*: Сьогодні дуже щемливий і світлий день — День батька! Для мене це свято має особливий сенс, бо я сам — тато. І знаю: це найбільше щастя, яке тільки може подарувати життя. Це безмежна радість і водночас велика відповідальність. Це безсонні ночі, щасливі ранки, перші кроки й перші посмішки. Це коли вчиш кататися на велосипеді, обіймаєш, коли розбила коліно, радієш першому самостійному віршику чи малюнку, слухаєш довгі історії перед сном. Надзвичайно важливо бути для своєї дитини справжнім прикладом — сильним, справедливим, добрим і люблячим. Сьогодні тисячі батьків стоять на передовій, захищаючи Україну. Вони тримають зброю заради своїх дітей, заради їхнього мирного майбутнього. Їхня мужність надихає нас усіх, і я вірю, що зовсім скоро кожна дитина знову обійме свого тата. Та не лише в дитинстві ми потребуємо батьків. У будь-якому віці їхня любов і підтримка — це наші крила. А вони, хоч якими би сильними здавалися, також потребують добрих слів. Зателефонуйте татові. Обійміть. Скажіть, як сильно ви його любите. Подякуйте за все. Бо такі слова — найкращий подарунок і найсильніша підтримка. На жаль, я вже цього не можу зробити. Мені тебе не вистачає, Пап, яким ти був в моєму дитинстві. Зі святом вас, дорогі татусі! Нехай ваші діти ростуть щасливими, а в Україні нарешті запанує мир, якого ми всі так прагнемо. t.me/Mykola_Kalashnyk