День журналіста – це свято тих, хто словом формує свідомість, хто не боїться правди й не зраджує фактам. Хто навіть у найскладніші часи – поруч із людьми, із суспільством, із країною. Саме такими є журналісти Луганщини. Уже понад одинадцять років наш регіон живе в умовах війни. Але навіть попри бойові дії, окупацію, постійні виклики, ви залишаєтеся голосом Луганщини. Ви не даєте світові забути про наші міста, села, людей. Тримаєте інформаційну оборону, а подекуди – й буквально ризикуєте життям, аби донести правду. У часи, коли російська пропаганда намагається затьмарити реальність, ваша місія – неоціненна. Ви показуєте обличчя війни, розповідаєте історії наших Героїв, підтримуєте надію й віру в Перемогу. Завдяки вам світ чує Луганщину – не мовчазну і покірну, а сильну, незламну й живу, українську! Сьогодні серед вас – ті, хто працює в евакуації, хто з камерами і мікрофонами буває на передовій, хто створює контент у диджиталі, хто готує аналітику й розслідування, хто навчає нове покоління медійників. Кожен із вас – воїн свого фронту. І ваша праця – це внесок у спільну справу оборони й відновлення нашого регіону та всієї України. Дякую кожному з вас за професіоналізм, стійкість і відданість справі. Дякую за чесну роботу – і на передовій, і в тилу, і в евакуації. Ви – важлива частина нашої боротьби за свободу, за справедливість, за Україну. Бажаю вам міцного здоров’я, натхнення, надійних джерел інформації та вдячних читачів, глядачів, слухачів. Нехай журналістське слово завжди буде сильним, влучним і мирним.