Лише подивившись на кількість пам'ятників: монументів, бюстів, багатофігурних композицій, — які українці встановили для увічнення пам'яті про Тараса Шевченка минулого століття, можна побачити візуальний парадокс. Ми не можемо уявити Шевченка іншим, ніж у вигляді бронзової (або гранітної, бетонної) фігури на постаменті. Це імперський тип представлення героя, проти якого направлено вістря деімперіалізації під час російсько-української війни. Пам'ятники Шевченку не підлягають демонтажу чи мистецькій апропріації. Більшість з них, де пластично втілена цілком упізнавана ідея вождя і лідера, охороняється тому, що вони марковані прізвищем Шевченка. Обговорення їх художньої цінності винесені за дужки публічного контексту. Мистецтвознавиця Діана Клочко в наступній лекції циклу нагадає чільні образи, втілені в пам'ятниках Шевченку, представить їх аналоги для порівняння й запропонує поміркувати, що можна далі робити з образом поета і художника. 📍 10 червня о 18:00 📍 Зала «Колізей», 2 поверх Культурно-мистецького центру НаУКМА (вул. Іллінська 9)