Минулого тижня фахівці відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», відвідали села Козіївку та Городнє, а також селище Краснокутськ Краснокутської селищної ради на Харківщині. Подорож була здійснена з метою вивчення традиції виготовлення та дарування різдвяних обрядових пряників. Щиро дякуємо за організацію експедиції Олександру Столовому та його батькам – Аллі Олександрівні Столовій і Віктору Григоровичу Столовому. Слова вдячності адресуємо нашим інформантам за цікаві та змістовні розповіді: Євгену Івановичу Скрипнику, Катерині Іванівні Скрипник, Марії Іванівні Торяник, Олександрі Степанівні Микитенко, Надії Антонівні Марюхненко, Тетяні Пилипівні Скляр, Наталії Юріївні Єрмаковій, Богдану Руслановичу Єрмакову, Валентині Яківні Костенко, Наталії Миколаївні Кабашній Любові Сергіївні Попопій, Ганні Іванівні Поповій. Деякі розповіді інформантів: * «На Різдво носили вечерю. (Що вам за це давали? – Н.О.) Тоді такі роки були, в кого шо було, то й давали. І ми, діти, були дуже раді, шо дадуть, тому ми й раді були. І горіхи, і цукерки, і гроші якісь копійки давали. (А випічку якусь давали? – Н.О.) Давали панянки, і коники, і барині, і конхвети були замотані, і різані крайчики, саморобні. (Який вигляд мала бариня? – Н.О.) Головка така була, ручки, спідничка. Загальний колір у всіх, хоч у баришнів, хоч у коників – красний. Кісто було таке туге». Віктор Григорович згадує: «Це було на ці свята, до бабушки ходили, носили вечерю, то у бабушки були коники, барині. Панянки тоді не називали, це зараз модне слово стало, а тоді називали барині. (Це була загальна назва для всієї випічки – Ю.Л.) Барині – це дєвочки, а кінь – це кінь. (А панянки? – Ю.Л.) Панянки, я такого слова не чув. Років десять, як появилося слово «панянки». Кісто таке тугеньке, як днів два-три полеже, то можна й гвіздки забивати ним. Це були такі празничні подарунки. Бабушка їх сама не пекла, а їздила в Богодухів, возила свою сільхозпродукцію яйця, сметану, молочні продукти, а тоді (коли продадуть) скуповуються» (Запис 09.06.2025 р. у с. Козіївка Краснокутської селищної ради Богодухівського району від Скрипник Катерини Іванівни, 1948 р.н., Скрипник Євгена Івановича, 1948 р.н., Столового Віктора Григоровича, 1958 р.н.). * «Мені ще не було й дев’яти років, як померла мама і я жила в тьотки (Шаповал Марія Степанівна, 1909 р.н.). Тьотка часто їздила в Харків, тоді така амонія була, воно запах такий, як нашатирний спирт. Знаю, кидали амонію, молока і сахарь. Круто кісто місять, тоді розкачуєш тонесенько, піч горить, і ото жаровня. Із нержавєйки були формочки: коники, барішні і зірочки. А тоді ото видавлювали формочками на кісті. Це я з тьоткою робила. А тоді вона купувала такий красітєль, і розводимо, та й красітєль розовий, і мажимо, як уже спечуться. А тоді береш листок бомаги із зошита і згортаєш так у кульочок. Колотиш крохмаль і мукички трохи, розводиш вочичкою, шоб воно було жидке, Наливаєш у кульочок, і шоб там дірочка маленька була внизу, вгорі конвертик з’язуєш, шоб воно не виливалося, і отак поливаєш – квічаєш, шоб красиво було. Воно ж помазали зверху розове, а тоді оцим же квічаєш, як тобі наравиться. (Яка пропорція крохмалю і борошна? – Н.О.) Крохмалю більше, а муки чуть-чуть, шоб воно держалося і водички трошки, шоб воно жидке було, як на млинчики. Наливаєш, і воно від крохмалю зразу засиха» (Запис 10.06.2025 р. у с. Козіївка Краснокутської селищної ради Богодухівського району від Торяник Марії Іванівни, 1940 р.н.). * «Вечерю носили. Ми ж пирогів напекли, понесли у вузликах, а нам дають там подарочки: «баріні», «коні», такі повикрашувані, і пирожки, канхвети. Кутю варили і носили до вечері. Такі коники повикрашувані і баріні красиві. За розміром вони були невеличкі. Барині були такі розовенькі, а коні жовтуваті, аж оранжеві по цвєту» (Запис 10.06.2025 р. у с. Козіївка Краснокутської селищної ради Богодухівського району від Микитенко Олександри Степанівни, 1939 р.н., уродженки с. Микитівки, Марюхненко Надії Антонівни, 1946 р.н.). * «Традиція випікання пряників перейняла від мами, Марії Іванівни Бурлаки, (1908-1986 рр.). У мене брат був старший, він встає рано на Новий год і біжить там по сусідству, там баба Катя пекла «коні», і самий більший, хто перший прийшов посипати, тому самого більшого коня давали. Два стакани молока треба, три стакини сахарю, третю часть маргарину, одно яйце і дві чайні ложки амонію. Амоній, молоко і сахарь зразу розколочувати, а тоді добавляєш муку і замісюєш так, як на вареники замісюєш. Тоді розрізаєш, викачуєш і формочками вирізаєш. Тісто розкачуєш не дуже тонке. Воно ж тоді підходе. Розмальовуємо харчовими барвниками, а раніше розмальовували буряком. А колись не було красітєля, я видавила сок із буряка, і буряком, а оце біленьке – ложка крохмалю і ложка муки, розколотити з водичкою і тоді видавлювати. (Коли розмальовуєте? – Н.О.) Спеклося воно, витягли, а тоді розмальовуємо». (Запис 11.06.2025 р. у с. Городнє Краснокутської селищної ради Богодухівського району від Скляр Тетяни Пилипівни, 1955 р.н., Єрмакової Наталії Юріївни, 1983 р.н., Єрмакова Богдана Руслановича, 2005 р.н.). * «Моя сусідка оказалася моя будуща свекруха. Коли я пішла в школу, а вона пекла оці коні й баріні і канхвети робила. Вона мене починала закликати додому, шоб я їй помагала. У неї було п’ятеро дітей, чотирі хлопці і п’ята дівчина, вони вже великі були і їм це не нужне було. А я їй ходила помогала. Пекла вона все це в пічі, і до неї всі йшли. У неї двері не закривалися, вона писала в зошит, кому скіки треба, на коли. В ті роки не було канхветів, а ті коні, баріні на вєс золота. Начінали їх пекти десь за місяць до Нового року. Вона їх пекла на Новий рік, на старий Новий рік, на щедрівки, і люди купляли» (Запис 11.06.2025 р. у селищі Краснокутськ Краснокутської селищної ради Богодухівського району від Костенко Валентини Яківни, 1948 р.н.). * Публікацію підготувала Наталія Олійник, провідний методист відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва». #оомцкм #культурахарківщини #культураслобожанщини #традиційнакультура #експедиції2025 #лабораторіядослідженнянкс #барині #коні