Книжковий острів
28 subscribers
About Книжковий острів
- Про філософію читання 🏛️🤓 - Та пошук краси у книжках 📚🌻🌿 🧑🎓Автор: @EvgenDaragan 👇Мій книжковий Instagram: https://www.instagram.com/book_ostriv/ 👇Та telegram-канал: https://t.me/book_ostriv
Similar Channels
Swipe to see more
Posts
#Розпакування Сьогодні забрав свої нові книги про філософію 🏛️ від видавництва Фоліо 🔥📚 Це два томи з історії філософської думки — від античності й середньовіччя до модерної доби — під редакцією Умберто Еко та Рікардо Федріги. Перший том — це мандрівка крізь філософію античності та середньовіччя (від Фалеса і до Томи Аквінського). Другий том — це вже подорож між XV та початком XIX століттями. Де філософія пробуджується разом із мистецтвом та наукою (Фічіно, Бруно, Декарт, Бекон, Лейбніц). Та веде нас до тріумфу німецької класичної школи (з її апогеєм в постаті Імануїла Канта). Тож буду читати 🤓 Та ділитися з вами враженнями!
#Роздуми Буває так у мене, що прочитав пів книги. А далі не можу. Бо здається, що якщо читатиму далі. То може бути боляче. Тоді я часто відкладаю книгу. Думаючи, що вже ніколи до неї не повернусь. Але так буває. Що в один день щось починає кликати назад до неї. І часто, повертаючись, я розумію: проблема була не в книжці, а в моїх очікуваннях. А може, взагалі ні в чому 😄 Не все можна пояснити. Але все можна прийняти.
#мої_вірші Життя тебе — не минає Поле кам'яної пам'яті І живого потоку людей-квітів І видно тут крізь стіни І час засинає В центрі країни, що горить але — не вмирає!
#Розпакування Сьогодні забрав свій новий роман від видавництва Р.В.В. про море, піратів та пригоди 🏴☠️🌊📚 📝 Написав його Віктор Губарев. І називається він: «Пірати Гвінейської затоки, або Жаданий скарб» Тож скоро буду читати 🤓 Та розповідати вам про книгу🙏
#Мої_вірші Вечоре, тільки тобі довіряю У сутінках межі себе — шукаю. Твої темноокі тіні — це погляд мору, всі думок денних, що йдуть в упокору.
ПІРАТИ ГВІНЕЙСЬКОЇ ЗАТОКИ АБО ЖАДАНИЙ СКАРБ Ця історія про пригоди відчайдушних «джентельменів удачі» дуже швидко ковтається🔥🤓 Бо в ній: ✔️простий, але насичений подіями динамічний сюжет, ✔️мінімум описів зовнішнього світу, але максимальна насиченість діалогами, ✔️таємничий скарб, який може звести або в могилу, або з розуму😅 Події відбуваються біля берегів екваторіальної Африки на початку XVIII століття. Мені 🩶 також подобається, що в книжці є «закадровий» авторський голос. Який пояснює деякі історичні моменти або розкриває приховані переживання учасників історії. P.S. Читаю далі…
#Коротка_історія_фотографії Мистецтво — це одна із форм поезії. А фотографія — це форма мистецтва📸🌄 Отже, недаремно я відчуваю схожі почуття під час створення світлин та віршів 😀 Це відчуття — схоже на занурення в невідоме джерело. Ніколи не знаєш, як воно до кінця відбувається. Але завжди дістаєш звідти щось досі небачене 🌌😯☝️ Тому я не бачу сенсу далі розповідати про цю книгу словами. Краще я передам свої враження про неї через світлини. Це ж логічно! Мовою фото описати книгу, яка розповідає про фото 😅
#мої_вірші Небо, не даремно твої хмари — гори, не випадково — ти дім Богів. Ти океан, що злетів на волю! Ти надія, що немає болю. Ти життя, що не має днів!
ГЕНРІ МОРГАН ХРОНІКА ЖИТТЯ АДМІРАЛА ПІРАТІВ КАРИБСЬКОГО МОРЯ Віктор Губарєв — це наш видатний дослідник історії піратства. І у світі таких, я вам скажу, не так-то й багато. Його стиль — це мужність називати речі своїми іменами. Але при цьому він не дає емоційної (суб'єктивної) оцінки вчинкам історичних осіб. Так. Історія західного піратства у Губарєва — це історія в першу чергу: - работоргівлі - жадоби - імперіалізму - вбивств та грабувань Зокрема й історія життя Генрі Моргана. Але тут все це показано у вигляді фактів. А не як моральне засудження. Від цього до біографії героїв його книг відчуваєш більше цікавість Ніж огиду. Ну й ілюстрації книги (як і її дизайн) — просто шикарні🔥🌊⛵
#Оповідь_про_мистецтво Мистецтво — це не про наш світ. А «не наш світ» — це світ, де наявні в ньому суперечності тільки підтверджують тотальність його існування. Були часи, коли середньовічні ісламські та християнські табу, здавалося б, руйнували велику спадщину античного генія. Але мистецтво від цього тільки просто поставало перед людьми у новій формі. Без табу і заборон ми ніколи не побачили б неймовірні візерункові сплетіння арабесок чи персидських килимів. А чи з’явилася б на світ «Таємна вечеря» Леонардо да Вінчі без домінування католицької церкви? А чи побачили б ми «Зоряну ніч» Ван Гога, якби не «повстання» художників проти правил академічного живопису XVIII - XIX ст.? Тож бачимо, що в одну епоху межі породжують «Нове» . А в іншу — «Нове» може з’явитися тільки після зміни «старого». І мова тут зараз не про визначення того, правильно це було чи ні. Я зараз просто намагаюся донести ідею автора: Що мистецтво — неможливо знищити!
