ПРАВИЙ СЕКТОР

ПРАВИЙ СЕКТОР

5/23/2025, 11:00:28 AM

День Героїв 23 травня — День Героїв. Це день вшанування всіх, хто віддав життя за свободу й незалежність України. Свято було започатковане Організацією Українських Націоналістів у 1941 році та стало символом пошани до українського чину, жертовності й нескореності. Ми, українські націоналісти, пам’ятаємо й вклоняємось нашим Героям — від княжих дружинників, козацьких полководців, січових стрільців і вояків УПА до сучасних воїнів, які на передовій стримують російську навалу. Без їхнього чину не було б вільної України. Без їхнього духу — не було б української нації, яка, попри геноциди та окупації, зберегла мову, гідність, віру й ідентичність. Слава Героям, які стали вічними оберегами української землі! Їхній приклад — це дороговказ для живих. Їхній Дух — це сила, яка об’єднує, надихає й веде до перемоги. Слава Україні! Героям слава!

ПРАВИЙ СЕКТОР

5/23/2025, 1:20:00 PM

23 травня — День Героїв — також є Днем народження Олександра Пастуха, друга “Доброго”. Командир 3-ї роти 2-го стрілецького батальйону ДУК ПС імені Тараса Хаммера загинув 29 вересня 2023 року. Саша Добрий був націоналістом з юнацьких років. Ніколи не зраджував своїм поглядам, переконанням і вчинкам. Був турботливим до побратимів, впевненим у кожному бою, вмів вести за собою. Не знав сумнівів і завжди надихав інших продовжувати боротьбу. «Бадьорі, ранені чи кволі, Не знаєм сумнівів й вагань. Ми завжди йдем назустріч Долі Без страху, плачів і зітхань…» — Саша Добрий.

ПРАВИЙ СЕКТОР

5/25/2025, 9:28:50 AM

Сьогодні, 25 травня, мав би святкувати свій 44-й день народження боєць ДУК ПС, член “Правого сектора” Олександр Попов — друг “Дракон”. Олександр загинув у серпні 2022 року в боях за Бахмут, виконуючи завдання розвідника у складі 2-го стрілецького батальйону ДУК ПС. Дякуємо, друже Драконе, за вірність національній Ідеї, за безкомпромісну боротьбу з московським і внутрішнім ворогом, за роки служіння українській справі в лавах “Правого сектору”. Памʼятаємо твій шлях.

ПРАВИЙ СЕКТОР

5/22/2025, 8:39:51 AM

Отаман незламної Нації 22 травня — 146-та річниця з дня народження Симона Петлюри. Отамана, що став символом національної боротьби. Він очолив українське військо у час найглибшого хаосу. Воював проти більшовиків, білих, анархістів — проти всіх, хто стояв на заваді української незалежності. Його звинувачували, боялись, зрештою — вбили. Але не перемогли. Його день народження — це не просто дата. Це нагадування: свобода не приходить сама. За неї завжди стоїть боротьба. І ті, хто не здаються. Як Петлюра. Його шлях — це шлях втрат, болю й надлюдської витримки. Але водночас — шлях честі. Він не мав сприятливих умов, але мав головне — ідею України. І саме за неї віддав усе. Навіть у вигнанні він не припиняв боротьбу, бо знав: незалежність здобувається щодня. Пам’ятаймо тих, хто тримав не лише зброю, а й дух нації. Симон Петлюра був одним із них. Він жив Україною — і Україна пам’ятає його ім’я.

ПРАВИЙ СЕКТОР

5/23/2025, 4:06:33 PM

Ворог Кремля номер один: як Москва вбила того, хто міг змінити хід історії України 87 років тому в Роттердамі пролунав вибух, відлуння якого докотилося до Києва, Львова, Харкова. Загинув Євген Коновалець — провідник українських націоналістів, якого Кремль боявся більше, ніж регулярної армії. Він не мав держави — але мав ідею. Не мав армії — але мав тисячі послідовників. Не мав міжнародної підтримки — але мав мрію: Україну вільну, незалежну від імперій та диктатур. Його знищили не на полі бою, а підступно — вибухівкою, схованою в подарунковій коробці. Убивця — агент НКВД Павло Судоплатов, за прямим наказом Сталіна. Бо Москва знала: Коновалець не зупиниться. Це не просто історія вбивства. Це — попередження: коли Україна піднімається, росія боїться. І водночас — доказ: ідеї не вбити вибухівкою. Сьогодні ми вшановуємо не лише полеглого Лідера. Ми згадуємо символ незламності. І розуміємо: боротьба триває. Бо мрія Коновальця жива. І вона сильніша за смерть.

ПРАВИЙ СЕКТОР

5/25/2025, 6:43:39 AM

Москва боялася його навіть у вигнанні. Цього дня 1926 року в Парижі був убитий Симон Петлюра — один із найяскравіших провідників української визвольної боротьби XX століття. Голова Директорії УНР, Головний Отаман армії, державник, публіцист — усе своє життя він присвятив служінню Україні. Його смерть стала символом того, як Москва не прощає тих, хто чинить опір її імперським зазіханням. Хоч Петлюра й загинув у вигнанні, його ідеї не вмерли — вони жили серед українців, надихаючи нові покоління борців за вільну, соборну, незалежну Україну. Схиляємо голови перед тим, хто віддав життя за свою державу. Пам’ятаємо. Шануємо. Продовжуємо боротьбу. «Кожен, хто стає на шлях боротьби за волю, мусить знати, що за неї платиться кров’ю». — Симон Петлюра

ПРАВИЙ СЕКТОР

5/26/2025, 7:03:56 AM

Навіть сибірський холод не остудив жаги до свободи. 26 травня 1953 року в одному з найпохмуріших таборів ГУЛАГу — Норильському, що на півночі Сибіру, — спалахнуло повстання. Це був перший і найбільший виступ в’язнів радянської табірної системи після смерті Сталіна. Основу повсталих становили політв’язні, серед яких було багато українців: воїни УПА, учасники націоналістичного підпілля, священники, інтелігенція. Вони вийшли не зі зброєю, а з гідністю. Їхні вимоги — припинити знущання, переглянути справи, поліпшити умови утримання. Повстання тривало понад сорок днів. В’язні організували страйки, відмовлялися виходити на роботи, надсилали звернення до Москви. Радянська влада придушила виступ жорстоко — із застосуванням армії, танків, каральних загонів. Загинули сотні, тисячі зазнали нових репресій. Норильське повстання — не просто епізод з історії ГУЛАГу. Це символ незламного опору: коли навіть у нелюдських умовах люди зберігали гідність і боролися за правду. Пам’ятаймо.

ПРАВИЙ СЕКТОР

5/25/2025, 1:27:51 PM

7 РОКІВ БЕЗ ДРУГА “ХИТРОГО” 25 травня 2018 року під час ворожого артилерійського обстрілу загинув боєць 1-ї окремої штурмової роти ДУК “Правий сектор” — Мар’ян Корчак, позивний “Хитрий”. Це сталося в районі селища міського типу Зайцеве на Донеччині. У 2016 році, у 20-річному віці, Мар’ян добровільно вступив до лав ДУК “Правий сектор” і вирушив на фронт. Пройшов бойовий шлях через Авдіївську промзону, Піски й Зайцеве, де й героїчно загинув. Родом із села Шкло на Львівщині, Мар’ян навчався у Вищому професійному училищі №29 у Львові. Був троюрідним братом убитого журналіста Георгія Гонгадзе. “Він одразу зарекомендував себе як дисциплінований, щирий боєць, який беззаперечно виконував накази й знав свою справу. Дуже швидко став авторитетом у підрозділі — йому довіряли людей і найвідповідальніші позиції. Надзвичайно скромна людина — ніколи нічого не просив для себе, про його потреби ми дізнавалися від інших” , — згадує Тарас Хаммер. Мар’ян Корчак посмертно нагороджений відзнакою “Бойовий хрест Корпусу”.

ПРАВИЙ СЕКТОР

5/24/2025, 10:52:52 AM

Серед грому боїв він став вічністю… 21 травня 2025 року на Курському напрямку загинув Скляр Володимир Миколайович — воїн, побратим, патріот, відомий під позивним "Череп". Народився 29 листопада 1984 року в Сумах, навчався в ЗОШ №23. Із юності мав рішучий характер і сильне почуття справедливості. Під час Революції Гідності вступив до лав Правого Сектору. З початком війни на Донбасі — боєць 5-го окремого батальйону ДУК "Правий Сектор", пізніше — 20-ї резервної сотні ДУК ПС імені Сергія Табали "Сєвєра". Із 2022 року обороняв Київ, воював у лавах ССО на найгарячіших напрямках: Васильків, Ізюм, Бахмут, Соледар, Серебрянський ліс, Липці. Останній бій прийняв на Курському напрямку. Друг "Череп" був символом незламності, мужності й братерства. Його ім’я — в серцях побратимів і вдячного народу. Слава Герою! Вічна пам’ять Захиснику!

ПРАВИЙ СЕКТОР

5/21/2025, 7:25:26 PM

Битва з ворогом забрала життя нашого побратима, друга, брата по зброї — Темщика (Біллі). Владислав Гаврилюк, знаний серед побратимів як Темщик, а згодом — Біллі, долучився до столичного осередку Правої Молоді у вересні 2023 року. 25 жовтня 2024 року разом зі своїм найближчим другом Віндіром він став до лав Збройних Сил України у складі 1-го окремого штурмового батальйону. Вони воювали пліч-о-пліч, розділяючи не лише братерство, а й вогонь спротиву. Півтора місяця тому ми провели в останню путь Віндіра. Сьогодні знову біль, знову непоправна втрата. Біллі був переконаним носієм світогляду straight edge — вибору на користь тверезості, самодисципліни та постійного особистісного зростання. Він залишався вірним цим принципам і на фронті: цілісний, витриманий, сильний духом і безкомпромісно відданий справі. Його постать надихала, його вогонь запалював інших. Вічна пам’ять, Біллі. Ти з нами — в строю, у боротьбі, в серцях.