Останнім часом все так динамічно розгортається…аж страшно. Мені не так страшно від технологій, які на полі бою застосовують обидві сторони російсько-української війни, як страшне суспільство, яке не відчуваючи війни (не воює, не донатить, не підтримує ветеранів та/чи ВПО…) застосовує або є стороною соціальних технологій І я не про напівбожевільного Маска в Штатах та заяви президента Трампа, я про соціальні експерименти всередині моєї країни. Я не бачу можливостей до виборів, але політикою в повітрі так і тхне ;( Я не знаю, скільки ще може протриматися моє військо на полі бою в умовах, коли схоже ми різко наближаємось до умов і домовленостей на геополітичному полі, які нас не влаштують Але біда в тому, що це цікавить все меншу кількість людей. Ще якийсь рік тому «кордони 91-го», «перемога», «вірю в ЗСУ» були словами Великої Сили та Великої Віри. А зараз все менше людей готові Вірити, ще менше - докладати зусиль (Діяти) Що змінилось? Ми можемо дозволити собі поразку?