24 лютого - день, який назавжди закарбувався у свідомості українців. Чи хотіли ми цього? Ні! Але попри негаразди та незгоди згадуйте, друзі, дві речі: Господа Бога та цитату з Холодного Яру: "К чорту наш український сентименталізм! Нам потрібний не мрійний пав'ячий хвіст, а вовчі зуби. Бо коли ми їх не будемо мати і не примусимо наших "приятелів" шанувати їх - Україна ніколи не буде щасливою". Бо саме любов до Батьківщини та відважність є рушійною силою для українця. Холодноярівці показали своїм прикладом, як протистояти ворогу з нерівними силами в озброєнні, але з вірою у серці. Якщо вони змогли, то й ми також. А також згадуйте подвиг їх та теперішніх героїв. Бо вони є і будуть нашою мотивацією не покидати надій та сил. Попри складнощі ми маємо відстоювати те, що нам цінне. Ми боремось не за командира чи президента, не за політику. Ми йдемо у бій лиш за культуру та традиції, за українську мову, за землю, яка просочена кров'ю та потом нашої нації, за свою вільну Україну. У кожного є своя причина захищати рідний дім, але цей дім буде стояти лише на Українській землі. Вірте у наших воїнів, шануйте полеглих героїв та любіть Україну!