*Ще одна війна? Індо-пакистанський конфлікт і його український контекст* 22 квітня цього року світ здригнувся від чергового вибуху напруги на південноазійському континенті. В результаті терористичного акту в долині Байсаран загинуло 26 туристів. Індія одразу звинуватила Пакистан, і... усе понеслось. У відповідь — дипломатична ізоляція, обмін ракетними ударами, прикордонні бої, мобілізація флоту і загроза водного шантажу через перекриття річки Інд. А далі – перемир’я. Здавалося б, усе за звичним сценарієм давнього конфлікту. Але цей «сплеск» має далекосяжні наслідки. І — зокрема — для України. Що сталося? Класичне загострення між двома ядерними державами, які воюють за Кашмір ще з 1947 року. Вбиті туристи стали формальним приводом. Реальна причина — давні територіальні суперечки, релігійна напруга та зростаючий націоналізм з обох боків. Після атаки: ▪️Індія перекрила повітряний простір і пригрозила обмежити водопостачання Пакистану; ▪️вивела авіаносець «Вікрант» до берегів Пакистану;обстріляла контрольовані Пакистаном території у Кашмірі ракетами «Брахмос»; ▪️розпочались повітряні бої (5 індійських літаків збито — за даними Пакистану, 3 пакистанських — за даними Індії). І все це — на фоні ядерного арсеналу обох сторін (Індія: 170–180 боєголовок, Пакистан: ~130). Китайський фактор Серед втрат Індії — новітній французький винищувач Rafale. Збитий... китайським J-10CE за допомогою китайської ракети PL-15E. Це сигнал. І не лише для Делі. Це ще один доказ технологічної переваги КНР у сфері озброєнь, і — як наслідок — зростання ролі Китаю як арсеналу для країн-васалів. Пакистан — серед них. Росія — теж. Для України це потенційно означає: ▪️посилення військово-технічної підтримки РФ з боку КНР; ▪️зростання військової активності в регіоні, яка відволікатиме глобальну увагу та ресурси. Як це впливає на нас? На поверхні — проста арифметика: Пакистан постачає Україні боєприпаси. Але й Індія — теж. Снаряди з обох країн сьогодні рятують життя нашим військовим. Ескалація на Індостані може зупинити цей потік. Ба більше, вона вже вплинула на поставки. Зовнішньополітичний розклад теж не на нашу користь: ▪️Пакистан орієнтується на Китай; ▪️Індія — націоналістична, обережна, але все ще купує нафту в РФ; ▪️Захід — розривається між інтересами в Азії та війною в Європі. Для України немає «хорошої» сторони в індо-пакистанському конфлікті. Є ризики. І вони — реальні: ▪️менше снарядів; ▪️більше китайських технологій у руках росіян; ▪️відволікання глобальної безпекової уваги. Хочеться вірити, що і Делі, і Ісламабад вкотре зупиняться за крок до ядерної прірви. Але варто не забувати — у світі, де міць визначається кількістю ракет і стабільністю логістичних ланцюгів, навіть локальні війни впливають на глобальні протистояння. Особливо на ті, де на карту поставлено саме існування країни. Детальніше🔗 https://mind.ua/openmind/20289141-shche-odna-vijna-indo-pakistanskij-konflikt-i-jogo-ukrayinskij-kontekst