Mind.ua
106 subscribers
About Mind.ua
Незалежний журналістський бізнес-портал
Similar Channels
César Trómpiz
Nandani Batta
★ Be A Star
القناة الرسمية للكاتبة والداعية الإسلامية الشيماء ربيع
جميع مستويات مدرسة رائدة
MUMSC
Paloma Green of AAUA
Nblamejor
Iphe’s Clan
AFROYA TECH HUB
VisitSaudi | روح السعودية
OFFICIAL SKIBIDI TOILET SPOILERS
🎌ANIME || SEPUTAR UPDATE🎌
Jeta's Channel🌸🖐
𝙈𝙀𝙎𝙎𝘼𝙂𝙀 𝙁𝙊𝙍 𝙔𝙊𝙐
Swipe to see more
Posts
*Шпигуни в енергетиці. Як великий бізнес полює на активістів, які виступають проти індустрії викопного палива* Україна готується до повоєнної відбудови — і це не лише про інфраструктуру, а й про перезапуск енергетики. Один із пріоритетів — залучення іноземних інвесторів, зокрема американських, до розробки надр. У фокусі — ExxonMobil, нафтогазовий гігант, з яким веде переговори НАК «Нафтогаз України». Але що ми знаємо про цього гравця за межами офіційних релізів? Американські та британські медіа зараз розглядають гучну історію, яка відкриває тіньовий бік великого бізнесу. У центрі — ізраїльський приватний детектив Аміт Форліт, якого США звинувачують у кібератаках на замовлення лобістів ExxonMobil. За даними слідства, він отримав $16 млн за операцію під кодовою назвою Fox Hunt — кампанію з дискредитації екологічних активістів і благодійних організацій, що виступають проти викопного палива. Цікаво, що серед жертв атаки — Фонд братів Рокфеллерів. Так, саме ті Рокфеллери, які стояли біля витоків Standard Oil — компанії, з якої вийшла ExxonMobil. Їхні нащадки вже десять років фінансують кліматичні позови проти Exxon, вимагаючи притягти корпорацію до відповідальності за приховування даних про зміну клімату. Суд у Лондоні вже погодив екстрадицію Форліта до США. Якщо провину доведуть, йому загрожує до 45 років ув’язнення. Офіційно ExxonMobil та її лобісти з DCI Group заперечують свою причетність — але сам факт появи подібної справи багато говорить про методи, які використовують великі гравці у боротьбі за ринки, вплив і репутацію. Великий бізнес і старі практики Корпоративне шпигунство — не новина для нафтових гігантів. Ще в ХХ столітті агентства у США відкрито продавали послуги «шпигунів напрокат», які впроваджувалися у профспілки, фабрики і шахтарські колективи. Це був бізнес, який обслуговував бізнес — і ExxonMobil, спадкоємець Standard Oil, не став винятком. Нова енергетика? Чи нове прикриття старої? Попри скандали, ExxonMobil готується до нових проєктів — цього разу в Україні. Після підписання стратегічної угоди про надра між Києвом і Вашингтоном з’явилися реальні передумови для розробки українських родовищ за участі американського капіталу. Представники уряду вже говорять про нові нафтові й газові свердловини. Але чи готова Україна до «великих гравців» із неоднозначною репутацією? І чи зможе українське суспільство втримати баланс між енергетичним суверенітетом, екологією та національними інтересами? Усе більше структур — як-от Greenpeace, що відкрив офіс у Києві — наголошують: зелене відновлення має ґрунтуватися на відновлюваних джерелах. І протистояння між прибічниками «чистої» енергетики та традиційного видобутку може стати ще однією гарячою темою національного порядку денного. Детальніше🔗 https://mind.ua/publications/20289181-shpiguni-v-energetici-yak-velikij-biznes-polyue-na-aktivistiv-yaki-vistupayut-proti-industriyi-vikopnog
*Україна та США визначилися зі структурою управління фондом відбудови* Американсько-український фонд відбудови матиме збалансовану систему управління з рівним представництвом обох сторін. Критичні рішення ухвалюватиме Керуюча рада фонду виключно одноголосно. Тобто сторони шукатимуть компроміс. Про це повідомляє Укрінформ, посилаючись на Міністерство економіки. До керівництва Фонду увійдуть шість менеджерів – три від українського боку і три від американського. Вони будуть входити до Керуючої ради Фонду та входитимуть до різних комітетів. У структурі Фонду діятимуть чотири комітети: операційного управління та аудиторський, де представництво буде паритетним (по два з кожної сторони); комітет пошуку проектів із перевагою української сторони та комітет інвестиційних рішень, де буде більшість американських представників.
*Україна підписала дві комерційні угоди з DFC по копалинам – ЗМІ* Україна та Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) підписали дві комерційні угоди щодо корисних копалин. Про це повідомляє Forbes Ukraine посилаючись на Міністерство економіки. Зазначається, що зі сторони України їх підписував директор Агенції з питань підтримки державно-приватного партнерства (ДПП) при Міністерстві економіки Ніко Гачечиладзе. Йдеться про угоду щодо обмеженого партнерства та угоду про Limited Liability Company – ТОВ, яке виступатиме генеральним партнером у фонді. Подробиці угод не розкривають. Раніше мінстерка економіки Юлія Свириденко в інтерв'ю повідомляла, що ці угоди «на стадії фіналізації й дошліфовки». За її словами, з американською стороною вже узгоджені основні пункти: рівноправне управління фондом через Limited Liability Company трьома українськими та американськими менеджерами, розподіл прибутку через 10 років, інструмент врахування військової допомоги як капітального внеску США. Свириденко зауважила, що такі комерційні контракти зазвичай є конфіденційними у фінансовому секторі. Міністерка додала, що ці угоди не потребуватимуть ратифікації в Раді і можуть запрацювати після обміну дипломатичними нотами між урядами.
*Ще одна війна? Індо-пакистанський конфлікт і його український контекст* 22 квітня цього року світ здригнувся від чергового вибуху напруги на південноазійському континенті. В результаті терористичного акту в долині Байсаран загинуло 26 туристів. Індія одразу звинуватила Пакистан, і... усе понеслось. У відповідь — дипломатична ізоляція, обмін ракетними ударами, прикордонні бої, мобілізація флоту і загроза водного шантажу через перекриття річки Інд. А далі – перемир’я. Здавалося б, усе за звичним сценарієм давнього конфлікту. Але цей «сплеск» має далекосяжні наслідки. І — зокрема — для України. Що сталося? Класичне загострення між двома ядерними державами, які воюють за Кашмір ще з 1947 року. Вбиті туристи стали формальним приводом. Реальна причина — давні територіальні суперечки, релігійна напруга та зростаючий націоналізм з обох боків. Після атаки: ▪️Індія перекрила повітряний простір і пригрозила обмежити водопостачання Пакистану; ▪️вивела авіаносець «Вікрант» до берегів Пакистану;обстріляла контрольовані Пакистаном території у Кашмірі ракетами «Брахмос»; ▪️розпочались повітряні бої (5 індійських літаків збито — за даними Пакистану, 3 пакистанських — за даними Індії). І все це — на фоні ядерного арсеналу обох сторін (Індія: 170–180 боєголовок, Пакистан: ~130). Китайський фактор Серед втрат Індії — новітній французький винищувач Rafale. Збитий... китайським J-10CE за допомогою китайської ракети PL-15E. Це сигнал. І не лише для Делі. Це ще один доказ технологічної переваги КНР у сфері озброєнь, і — як наслідок — зростання ролі Китаю як арсеналу для країн-васалів. Пакистан — серед них. Росія — теж. Для України це потенційно означає: ▪️посилення військово-технічної підтримки РФ з боку КНР; ▪️зростання військової активності в регіоні, яка відволікатиме глобальну увагу та ресурси. Як це впливає на нас? На поверхні — проста арифметика: Пакистан постачає Україні боєприпаси. Але й Індія — теж. Снаряди з обох країн сьогодні рятують життя нашим військовим. Ескалація на Індостані може зупинити цей потік. Ба більше, вона вже вплинула на поставки. Зовнішньополітичний розклад теж не на нашу користь: ▪️Пакистан орієнтується на Китай; ▪️Індія — націоналістична, обережна, але все ще купує нафту в РФ; ▪️Захід — розривається між інтересами в Азії та війною в Європі. Для України немає «хорошої» сторони в індо-пакистанському конфлікті. Є ризики. І вони — реальні: ▪️менше снарядів; ▪️більше китайських технологій у руках росіян; ▪️відволікання глобальної безпекової уваги. Хочеться вірити, що і Делі, і Ісламабад вкотре зупиняться за крок до ядерної прірви. Але варто не забувати — у світі, де міць визначається кількістю ракет і стабільністю логістичних ланцюгів, навіть локальні війни впливають на глобальні протистояння. Особливо на ті, де на карту поставлено саме існування країни. Детальніше🔗 https://mind.ua/openmind/20289141-shche-odna-vijna-indo-pakistanskij-konflikt-i-jogo-ukrayinskij-kontekst
*кремль заявляє, що делегація рф чекатиме на Україну на мирних переговорах у Стамбулі* 13 травня речник кремля Дмітрій Пєсков оголосив, що російська делегація буде присутня у Стамбулі 15 травня, очікуючи представників України для можливих переговорів. «Наша делегація буде там і чекатиме на українську сторону», – заявив Пєсков в інтерв'ю програмі «москва. кремль». Пєсков не розкрив запланований час потенційної зустрічі, а також не прокоментував нещодавні заяви президента України Володимира Зеленського щодо переговорів у Туреччині. На запитання, хто представлятиме росію, Пєсков відмовився надати конкретику, сказавши лише: «Ми цього ще не розголошували». Він повторив попередню позицію, зазначивши, що імена будуть оприлюднені, «як тільки президент вважатиме це за потрібне». Згідно з повідомленням газети The Washington Post від 13 травня, колишні кремлівські чиновники, які говорили на умовах анонімності, припустили, що серед делегатів, які поїдуть до Туреччини, можуть бути міністр МЗС рф Сергєй Лавров та помічник путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков. Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що відвідає Туреччину 15 травня для проведення мирних переговорів, і очікуваться, що російський лідер також може бути присутнім. При цьому CNN з посиланням на чиновників Білого дому повідомляв, що Трамп приїде в Туреччину, якщо туди прибуде путін. «Я б полетів на зустріч, якби вважав свою присутність корисною. Я вважаю, що обидва глави держав будуть там», – сказав Трамп.
*Ворожий софт: як український бізнес фінансує власні обстріли* На 12 році війни з Росією в Україні все ще використовують десятки продуктів російського походження. В деяких випадках це — не просто неуважність чи саботаж, а пряма загроза національній безпеці. "Маємо величезне досягнення: таксисти перестали користуватися Яндекс Картами", – жартома каже засновник CRM.UA Андрій Безгубенко. Але за цим сарказмом — десятки мільйонів гривень витрат на російський софт навіть у компаніях, які вже були обстріляні. Що відбувається і чи зміниться ситуація найближчим часом? Mind зібрав головне з дискусії «Ворожий софт: як держава та суспільство протистоять ворогу» на конференції «Своє.IT 2025». Санкції є, відповідальності — немає Ще 2016 року РНБО ввела перші санкції проти російського ПЗ. Але, як з'ясувалося, санкції без покарання — це лише список. "З 2017 року держпідприємства витратили вже понад мільярд гривень на закупівлі ворожого софту", — підраховує в.о. директорки Центру адвокації та розвитку ІТ-індустрії Марта Кіндрись. 70% українських компаній і досі використовують хоча б один продукт з рф. Особливо складно йде з програмами бухгалтерського обліку, зокрема "1С", яка залишилася в багатьох навіть після обстрілів. "Ворог не лише стежить за нами через бекдори в софті — він ще й точніше стріляє завдяки цим даним", — зазначають учасники дискусії. У чому проблема? 🔹Складність і вартість переходу. Мова не лише про купівлю нової програми. Це місяці інтеграцій, адаптації, навчання персоналу. "Безкінечна інтеграція – $20 на годину", — кажуть представники бізнесу. 🔹Невіра в стартапи. Часто за українським софтом стоять молоді команди без розгалуженої служби підтримки. Бізнес не готовий ризикувати: якщо через рік сервіс зникне, що тоді? 🔹Екосистема. У того ж "1С" роками вибудовувалися інтеграції, документація, сертифікати, відеоуроки. У більшості українських рішень цього ще немає. 🔹Суміжні структури не готові. Деякі банки чи держустанови охочіше працюють з "1С"-документами, ніж з файлами у нових форматах. 🔹Маніпуляції з брендами. Багато російських продуктів тепер маскуються під європейські. Вони змінюють домен, логотип і навіть ставлять український прапор на головну. 🔹Людський фактор. Бухгалтери не хочуть вчитися. А керівники бізнесів не завжди бачать, що "зручний російський софт" — це дірка в безпеці. Чи є українські альтернативи? Так. І навіть багато. На шоурумі "Своє.IT 2025" представили понад 60 українських рішень — від бухгалтерських систем до CRM, від систем кіберзахисту до ШІ-асистентів. Наприклад: MASTER:Бухгалтерія, VoIPTime, Shop-Express, IT-Enterprise, Checkbox, YouControl тощо. Це не лише стартапи, а й зрілі компанії, продукти яких використовують і в Європі, і в США. Що робить держава? Ухвалено новий закон — №4336-ІХ, який зобов'язує не використовувати ПЗ, що буде внесене до спецреєстру заборонених продуктів. Але є нюанс — це стосується тільки державного сектору. І знову без реальної відповідальності за порушення. Наразі Держспецзв’язок формує перелік. Держава закликає бізнес долучитися до розробки критеріїв, щоб російські бренди не змогли "пройти під європейським прапором". Що пропонує бізнес? "Заборонити — не означає вирішити", — кажуть учасники. Потрібен стимул. Бізнес запропонував: ▪️Дотації — наприклад, компенсація ПДВ на українське ПЗ; ▪️Податкові пільги — для компаній, які відмовляються від російських продуктів; ▪️Інвестування в розробників — щоб держава допомагала будувати повноцінні екосистеми, підтримку, сертифікацію; ▪️Просвітницькі кампанії — щоб донести ризики використання російського ПЗ не тільки технарям, а й власникам бізнесу. "У держави є досвід з просування соціальних проєктів. Чому б не використати його на підтримку національного софту?" — каже CTO MODUS X Євгеній Горбачов. Детальніше🔗https://mind.ua/publications/20289253-vorozhij-soft-yak-ukrayinskij-biznes-finansue-vlasni-obstrili
*Mind WinTech Pitches. Монетизація музичних талантів, гнучке управління енергією, захист при зберіганні зерна та рішення для e-commerce* На WinTech Summit 2025 у Києві Mind провів масштабну пітчинг-сесію, під час якої шість технологічних стартапів презентували свої рішення у ключових галузях: агро, фінанси, енергетика, ритейл та AI. Редакція проаналізувала, хто і з якою ідеєю має шанси змінити гру у своїй ніші. GrainMole: захист зерна ще до псування Стартап Марії Машковської націлений на $40 млрд втрат щорічно – саме стільки світ втрачає через неправильне зберігання зерна. GrainMole розробляє модульну систему для моніторингу складів, яка не просто фіксує показники, а прогнозує псування. R&D — на фініші, а серійне виробництво стартує восени 2025-го. Що шукають: $500 тис. на завершення розробки, виробництво, B2B-маркетинг та сертифікацію. Neomi: AI-асистент, який збирає продуктові кошики Проблема 70% покинутих кошиків в e-commerce знайома кожному маркетологу. Neomi перетворює онлайн-шопінг на AI-досвід: достатньо сказати «вечеря для 4 в азіатському стилі», і сервіс сам сформує кошик. Уже тестується у двох продуктових мережах з аудиторією 10+ млн. Фокус: Партнерства з ритейлерами та фандрейзинг у другому півріччі 2025-го. Djooky: музика як актив Мета Djooky — демократизувати музичну індустрію. Платформа дозволяє незалежним артистам монетизувати творчість, залучати інвестиції та уникати великих лейблів. 200 тис. користувачів, 24 тис. музикантів, публікації у Rolling Stone і LTV/CAC = 12,2. На часі: Пошук партнерів і фондів, які вірять у музику як клас активів. Aima: мобільний e-commerce за $10/міс Aima — це спроба вивести мобільну торгівлю на новий рівень. Простий інтерфейс, вбудований AI і повна адаптивність без потреби у комп’ютері. MVP уже працює, мета — масштабування на ринок США. Запит: інвестиції на розвиток функціоналу та експансію за океан. STEPS: гнучке управління теплом у бізнесі Проєкт Віталія Сторожука створює систему накопичення й оптимізації теплової енергії. Технологія інтегрує кілька джерел енергії, враховує погоду, AI-аналітику і здатна суттєво знизити витрати. Пріоритет — бізнеси з високими тепловими навантаженнями в ЄС. Необхідно: 670 тис. євро на демонстрацію, пілоти у п’яти країнах та запуск виробництва. Salesdep.ai: продавець, що не спить AI-сейлз від Arsen Goyan — це автоматизований менеджер з продажів, що сам обробляє запити через чат, голос і навіть відео. Уже працює з 106 бізнесами, залучив понад $10 тис. виручки. На ринку США з потенціалом $24 млрд такий продукт — на вагу золота. Запит: $300 тис. на SAFE чи Convertible Loan. Половина вже в процесі погодження. Отже, WinTech Summit підтвердив: українська технологічна екосистема активно переосмислює класичні ринки. Від зерна й музики до e-commerce і теплової енергії — ідеї мають як технічну глибину, так і бізнес-потенціал. Попереду — комерціалізація, масштабування і нові раунди інвестицій. Детальніше 🔗 https://mind.ua/publications/20289194-mind-wintech-pitches-monetizaciya-muzichnih-talantiv-gnuchke-upravlinnya-energieyu-zahist-pri-zberigan
*Бізнес під час кризи. Чому саме сьогодні – найкращий час стартувати* У довоєнній Україні слово «підприємництво» зазвичай означало відкриття кав’ярні, невеликої ІТ-компанії чи власної пекарні. У 2025 році це слово має геть інше значення. Бути підприємцем сьогодні — це не лише про продукт чи ринок, а про внутрішню силу: сміливість, стійкість, інтуїцію. Це — про здатність будувати там, де щойно щось зруйнували. Навіть попри війну, бізнес живе. За опитуванням Європейської Бізнес Асоціації: ▪️40% керівників оцінюють стан справ у своїй компанії позитивно, ▪️46% — задовільно, ▪️32% — очікують поліпшення вже наступного року. Але чи час зараз починати новий бізнес? Mind поспілкувався з Віктором Андрухівим, співзасновником Fibermix і Savex Minerals, і ось які висновки можна зробити. У чому сила старту «в шторм»? 1️⃣ Менше конкуренції — більше шансів Через війну багато гравців пішли з ринку, а інші ще не наважуються повертатися. Це створює рідкісний вакуум, коли можна протестувати нішу з мінімальними витратами й швидко зайняти місце. Особливо це актуально для малих і середніх бізнесів. 2️⃣ Криза як школа виживання Компанії, що народжуються в турбулентності, з першого дня звикають працювати з обмеженими ресурсами, фокусуватися на сервісі й ефективності. Це ідеальний «тренажер» для витривалості та довгострокової життєздатності. 3️⃣ Держава стала гнучкішою Україна зараз — одна з найбільш лояльних до підприємців країн у Європі. Реєстрація ФОП, погодження документації, запуск виробництва — усе це займає дні, а не місяці. До того ж, працюють: ▪️грантові програми; ▪️пільгове кредитування (5-7-9%); ▪️цифрові сервіси для запуску бізнесу; ▪️підтримка ВПО через локальні ініціативи. 4️⃣ Український ДНК — як елемент стратегії Місцевий бізнес глибше відчуває настрій споживача, розуміє контекст і тонко реагує на зміни. У кризу це дає конкурентну перевагу над зовнішніми гравцями. Вітчизняний бренд говорить із клієнтом тією ж мовою — емоційною, культурною, ціннісною. Але ілюзій бути не маєЗагрози високі. За тим же дослідженням: ▪️75% підприємців вказують на нестачу кадрів; ▪️63% — на окупацію територій; ▪️54% — на економічну нестабільність. Також: енергетичні виклики, перебої з логістикою, непередбачуваність регуляторних рішень. Але висока нестабільність = висока потенційна дохідність. Чек-лист: чи час вам починати? У вас є стартовий капітал, але це не останні гроші.Ви маєте експертизу або глибоке розуміння ринку.Ідея вам «відгукується» — це більше, ніж просто заробіток.Є команда або хоча б 1-2 партнери.Ви готові до падінь, адаптацій, перезапусків. Ви не відкладаєте життя на «після перемоги». Рекомендовано: орієнтуватися на окупність проєкту в 1–2 роки — планувати довше в таких умовах занадто ризиковано. Отже, запуск бізнесу під час війни — це більше, ніж економічне рішення. Це акт довіри до майбутнього, прояв лідерства й внесок у відновлення країни. Бо ринок формується не «після», а зараз. І якщо вас не лякають гойдалки, а всередині — нестримне бажання діяти, можливо, це саме ваш момент. Детальніше🔗 https://mind.ua/openmind/20289142-biznes-pid-chas-krizi-chomu-same-sogodni-najkrashchij-chas-startuvati
*Європейські лідери почекають зустрічі Зеленського та путіна в Туреччині, а потім звернуться до Трампа по нові санкції проти росії – Bloomberg* Європейські лідери готові почекати можливої зустрічі президента Володимира Зеленського та російського диктатора путіна в Туреччині, перш ніж наполягати на тому, щоб США оголосили про нові санкції проти москви. Про це повідомляє агентство Bloomberg. За даними співбесідників агентства, американська сторона хоче дати можливість переговорам між росією та Україною відбутися в четвер, 15 травня, перш ніж посилювати тиск на путіна. Якщо російський диктатор відмовиться від зустрічі із Зеленським або росія не погодиться на негайне та безумовне припинення вогню в четвер, європейські лідери закликатимуть президента США Дональда Трампа виконати свою погрозу запровадити санкції проти москви. У агентстві зазначили, що наступні кроки адміністрації Трампа щодо рф були незрозумілими протягом останніх 48 годин. У суботу лідери Великої Британії, Франції та Німеччини вважали, що вони отримали згоду від Трампа, згідно з його дописом у соціальних мережах, підтримати план 30-денного припинення вогню, що починається з понеділка, з узгодженими санкціями США та Європи проти росії, якщо москва й надалі завдаватиме ударів по Україні. Проте Трамп відмовився публічно підтримати цей новий графік і натомість закликав Зеленського зустрітися з путіним у Туреччині цього тижня. Це позиція, якої європейці не очікували, але яку Зеленський все ж таки прийняв. Співрозмовники агентства заявили, що в понеділок, 12 травня, у розмовах між американськими та європейськими чиновниками американська сторона нечітко висловила свою готовність запровадити санкції проти рф, якщо атаки триватимуть цього тижня, і що вона робитиме, якщо путін відмовиться зустрітися з Зеленським і далі атакуватиме Україну.