*Акселератор чи кластер? Чому не треба обирати одне замість іншого* Більшість молодих команд, які запускають бізнес, мислять логічно: потрібне зростання – треба в акселератор. Ментори, нетворкінг, доступ до інвесторів – усе це звучить привабливо. Але акселератор – це лише частина більшої екосистеми. І часто, думаючи про sprint, ми забуваємо про marathon. Про те, чим кластери відрізняються від акселераторів, чому це не альтернатива, а доповнення, і як в Україні вже працює кластерний рух – розповідаємо в партнерстві з Максимом Катаржуком, маркетинг-експертом і ментором у B2B та AdTech. Акселератор = спринт Акселератори створені для того, щоб стартапи швидко проходили шлях від ідеї до продукту й готувалися до масштабування. Зазвичай це програма на кілька місяців, де є ментори, воркшопи, іноді – перші інвестиції. За короткий термін команда має вирости, сфокусуватись, залучити ресурси. Це точкове втручання, яке добре працює, якщо вже є команда, базова траєкторія й амбіція масштабування. Кластер = інфраструктура Кластер – це вже не sprint, а marathon. Це спільнота, де взаємодіють бізнеси, університети, міста й держава. Це середовище, де створюються умови для появи нових компаній, для розвитку талантів, для зміцнення галузі загалом. Кластери не дають готового результату завтра. Але вони формують правила гри, в яких зростати реально. Кластерна карта України: хто вже будує інфраструктуру? 🔹Lviv IT Cluster – один із найсильніших в Україні за кількістю учасників і проєктів. Потужно працює з освітою, запускає аналітику, розвиває smart city, проводить IT Arena – один із найбільших івентів галузі. 🔹Kharkiv IT Cluster – драйвер освітніх і міжнародних ініціатив, активно працює з державними програмами та університетами. Партнериться з понад 200 навчальними закладами. 🔹Odesa IT Family – мережа для нетворкінгу й спільних можливостей. Тут знайомства переростають у проєкти, а влада, бізнес і громада працюють як одна команда. 🔹Chernivtsi IT Community – локальна ініціатива з фокусом на освіту, популяризацію ІТ і підтримку комфортного бізнес-середовища. 🔹IT Ukraine Association – всеукраїнський гравець, який представляє індустрію перед державою, просуває адвокацію та аналітику, ініціює зміни на законодавчому рівні. Як фінансуються кластери? Фінансова модель проста й ринкова: ▪️членські внески компаній; ▪️міжнародні гранти (USAID, GIZ, ЄС); ▪️партнерства з муніципалітетами та донорами. Філософія: кластер виживає, тільки якщо корисний. Якщо не створює цінність — не отримає підтримки. Як це працює у світі? 🔹Silicon Valley (США) – неформальний, але найвідоміший у світі кластер. Тут усе зав’язано на людях, ідеях і культурі обміну. Університети, венчури, акселератори, уряд – усі створюють умови для масштабування. 🔹Station F (Франція) – найбільший стартап-хаб Європи. Це простір, де під одним дахом можна знайти ментора, бухгалтера, партнера чи державну програму підтримки. І навіть каву – щоб не відволікатися. 🔹Clusterland Upper Austria (Австрія) – сім кластерів на одній платформі. Тут усе чітко: план, відповідальні, графіки. Публічні й приватні бюджети працюють синхронно. Європейська модель, де структура = результат. Чому кластери важливі? Переваги: ▪️Контакти, які працюють. Не формальні візитки, а спільноти, де легше знайти перевірених людей. ▪️Доступ до міжнародних можливостей. Гранти, партнерства, нові ринки – тут це ближче. ▪️Масштабні проєкти. У кластері легше знайти союзників для великої справи. ▪️Вплив на правила гри. Коли говорять десятки компаній – їх не можна ігнорувати. Недоліки: ▪️Не всі готові ділитися. Конкуренція нікуди не зникає. ▪️Не всі кластери активні. Частина існує лише на папері. ▪️Внески можуть бути непідйомними для дуже ранніх стартапів. Детальніше🔗 https://mind.ua/openmind/20289273-akselerator-chi-klaster-chomu-ne-treba-obirati-odne-zamist-inshogo