Усі господарства вирощували овочі; багато хто вирощував трави, плоди дерев, ягоди та/або квіти. Дев'ять ферм були створені або керовані фермерами, які починали як веганічні фермери або перейшли на веганське органічне землеробство протягом одного року після початку фермерства. Сім ферм належали або керувались фермерами, які починали з органічного землеробства та потім перейшли на веганське органічне землеробство. Дві ферми перейшли від вирощування квітів або місцевих рослин до веганського органічного землеробства, а власники однієї ферми перейшли від традиційного землеробства одразу до веганічного. Усі опитані фермери сказали, що виключення продуктів тваринного походження є основою веганського органічного землеробства. Приблизно 1/3 фермерів зазначили, що для веганського органічного землеробства не потрібно використовувати побічні продукти та відходи сільськогосподарських тварин або худоби. Дослідники виявили, що серед фермерів немає єдиної думки щодо того, які продукти можна чи не можна використовувати. Наприклад, хоча всі фермери не використовували продукти тваринного походження безпосередньо, вони поставили під сумнів використання біогумусу від хробаків і гною тварин, які живуть у притулках для сільськогосподарських тварин, а також використання компосту, який міг містити яєчну шкаралупу або залишки м’яса. Деякі фермери уточнили, що вони не завдають шкоди дикій природі, птахам чи комахам, хоча ті могли загрожувати їхнім посівам. Джерела інформації для фермерів включали ресурси, що стосуються веганського органічного землеробства, зв’язки з іншими веганічними фермерами, невеганські ресурси, а також вони покладалися на власну впевненість в своїх проектах і бажання експериментувати. Мотиви для веганського землеробства включали прихильність до веганства, уникнення проблем безпеки харчових продуктів, покращення здоров’я рослин і ґрунту, переваги для навколишнього середовища, небажання підтримувати м’ясну промисловість шляхом купівлі її побічних продуктів, менше використання ресурсів, екологічна стійкість і потенційні маркетингові переваги. Проблеми включали пошук продуктів без тваринного походження та доступ до інформації про веганське органічне землеробство. Учасники опитування коментували приховані або відсутні інгредієнти на етикетках продуктів, наприклад, вони обговорювали торф’яний мох. Вони зазначили, що більшість консультантів та інших сільськогосподарських інформаційних ресурсів не розповідають про веганське органічне сільське господарство. Хоча більшість людей знайомі з органічним землеробством, 30-50 років тому це було не так. Можливо, у майбутньому веганське органічне землеробство стане загальноприйнятим словосполученням. Поки не розроблено стандартів для веганського органічного землеробства, ми рекомендуємо, щоб продукти, позначені як «веганічний» (veganic) або «вироблений за веганічною методикою», містили пояснення того, що це означає. Seymour M, Utter A. Veganic farming in the United States: farmer perceptions, motivations, and experiences. Agric Human Values. 2021;1-21. --- Чому деякі студенти в США вибирають рослинне м’ясо? В останні роки спостерігалося величезне зростання продажів рослинного м’яса, і очікується, що споживчий попит на ці продукти продовжить зростати. Молодь, яка вперше живе самостійно, є потенційним ринком для цих продуктів. Навіть якщо їхні сім’ї не вживали рослинного м’яса, молодим людям може бути цікаво їх спробувати. Опитування студентів Університету штату Айова дає певну інформацію про те, які саме студенти обирають м’ясо рослинного походження та чому. З приблизно 1400 студентів, які заповнили опитувальник, 55% спробували «рослинну альтернативу м’ясу тварин». Цей термін не було визначено, але було надано пояснення — «таке м’ясо має нагадувати справжнє м’ясо, як-от Impossible гамбургер». Студенти, які почали їсти рослинне м’ясо, швидше за все, були вегетаріанцями або веганами, їли більше фруктів і овочів і були студентами, що походять з інших штатів. Основними причинами початку вживання рослинного м’яса були бажання спробувати нові продукти та просто цікавість. Інші часто згадувані мотиви включали смак рослинного м’яса, заохочення друзів або членів родини та екологічні проблеми, пов’язані з м’ясною індустрією. Ті, хто почав їсти м’ясо рослинного походження, були більше схильні переглядати своє харчування в цілому під впливом ідей екологічності, здоров’я та повноцінного харчування, ніж ті, хто не споживав м’ясо рослинного походження. На людей, які не їли м’ясо рослинного походження, більше впливає зручність продуктів харчування і те, що певні продукти є більш звичними та “зрозумілими” для них. Цю інформацію з дослідження можна використати, щоб заохочувати студентів почати споживати м’ясо рослинного походження. Davitt ED, Winham DM, Heer MM, Shelley MC, Knoblauch ST. Predictors of plant-based alternatives to meat consumption in midwest university students. J Nutr Educ Behav. 2021;53(7):564-572. --- Рослинне харчування та показники виживання з діагнозом колоректальний рак Колоректальний рак є третім за поширеністю раком у чоловіків і жінок, за винятком деяких видів раку шкіри. Це третя провідна причина смерті від раку в Сполучених Штатах. Близько 65% людей у Сполучених Штатах, у яких діагностовано колоректальний рак, живуть п’ять і більше років після встановлення діагнозу. Харчування з низьким вмістом фруктів, овочів і клітковини або високим вмістом оброблених м’яса чи жирів пов’язані з підвищеним ризиком розвитку колоректального раку. Чи тип харчування також впливає на шанси не вмерти від колоректального раку? Дослідники вирішили відповісти на це запитання, дослідивши приблизно 1400 дорослих людей, які не були вегетаріанцями, у яких щонайменше шість років тому був діагностований колоректальний рак. Тих, хто переміг рак і вижив, запитали про їхній раціон і вивчали протягом наступних семи років або близько того. Ті суб’єкти, чий раціон був оцінений як більш рослинний, мали найменший ризик смерті. Більше споживання горіхів, бобових, цільнозернових продуктів і рослинних олій було пов’язане з меншим ризиком смерті, тоді як більше споживання солодких напоїв і тваринного жиру було пов’язано з вищим ризиком смерті. Багато факторів рослинного харчування, включаючи клітковину та фітохімічні речовини, можуть підвищувати шанси не вмерти від колоректального раку. Крім того, якщо в раціоні міститься більше рослинної їжі, у ньому також буде менше насичених жирів, холестерину, антибіотиків тваринного походження та інших потенційно шкідливих речовин. Звичайно, цілком можливо, що ті, хто переміг рак і не вмер, не лише їли більше рослинної їжі, а й мали інші здорові звички, які в принципі можуть вплинути на шанси вижити після діагностованого раку. Ratjen I, Enderle J, Burmeister G, et al. Post-diagnostic reliance on plant- compared with animal-based foods and all-cause mortality in omnivorous long-term colorectal cancer survivors. Am J Clin Nutr. 2021;114:441-449. --- Що кажуть про веганське харчування фахівці з харчових розладів у Великобританії? Веганство не викликає таких розладів харчової поведінки (РХП), як нервова анорексія та булімія. Цілком можливо, що деякі люди з розладами харчової поведінки можуть вибрати веганство як один із соціально прийнятних способів обмежити споживання їжі. Медичні працівники, які лікують людей із розладами харчової поведінки, можуть мати негативне ставлення до веганства, якщо бачать, що воно шкідливо використовується для обмеження споживання їжі їхніми пацієнтами. У Великій Британії веганство захищено законом як нерелігійне філософське переконання. Частково через це рішення, коли фахівці з розладів харчової поведінки намагаються зрозуміти їхніх пацієнтів-веганів, вони повинні діяти з професіоналізмом, повагою та відсутністю особистої упередженості. Дослідники з Великої Британії опитали спеціалістів з розладів харчової поведінки, спеціалістів із психічного здоров’я та інших медичних працівників щодо їхнього ставлення до веганства. Усі 392 учасники дослідження жили у Великій Британії; ніхто з них не був веганом. Усі три професійні групи мали позитивне ставлення до веганства без істотних відмінностей за віком чи статтю. Ці результати свідчать про те, що учасники в досліджуваній групі не проти веганського харчування, хоча вони й можуть сумніватися в мотивації пацієнта. Було б цікаво провести подібне дослідження в іншій країні, наприклад у Сполучених Штатах, де веганство не є визнаним переконанням, яке прямо захищено законом. Fuller SJ, Hill KM. Attitudes toward veganism in eating disorder professionals. BJPsych Bull. 2021;1-5. __________ Стаття на сайті: https://www.veganhealth.in.ua/2025/06/scientific-update-20221.html #veganua #веган #vegan_ukraine #веганукраїна #веган #веганство #vegan_ua #веган_україна #veganukraine